Головна

Актуально

Фотосюжети

Медіа

Блог

Чат

Автобіографія

Рід Олеся Довгого

05.01.2010 17:00

Олесь ДОВГИЙ: “Київрада звітує не політичними гаслами, а результативними рішеннями на користь киян”

	Фото: з архіву газети Хрещатик

— Країна перебуває у розпалі президентської виборчої кампанії. Це, звісно, додає усім процесам ще більшої політизації, емоційності й напруження. Чи вплинули виборчі пристрасті на роботу Київської міської ради? І як саме?
— Справді, ця проблема тривалий час нас переслідувала. Але сьогодні я з усією відповідальністю можу заявити, що нам таки вдалося максимально нейтралізувати вплив політики на роботу сесійної зали. Відтоді, як Конституційний суд ухвалив рішення щодо київських виборів (йдеться про рішення КСУ щодо виборів до Київради та виборів Київського міського голови, які мають відбутися не раніше, ніж 2012 і 2013 року відповідно. — “Хрещатик”), політика відійшла в Київраді на другий план. Ми дістали можливість працювати незалежно від політичних уподобань. Всі фракції зрозуміли, що політичних переворотів у міській владі чекати марно, тож господарський діалог нарешті посів місце політичного протистояння.

І це важливо. Київрада є передусім органом господарським, а не політичним. Тобто органом влади, який покликаний розв’язувати проблеми громади Києва та щоденно забезпечувати своїми рішеннями життєдіяльність міста, а не займатися виголошенням політичних гасел та декларацій. Цієї формули я намагаюсь увесь час дотримувати в роботі як секретар Київради. І хочу сказати, що за підсумками року Київрада звітує якраз не політичними гаслами, а цілою низкою важливих господарських рішень.

— Але ж суперечки в роботі Київради все ж таки виникали.
— Попри суперечки, які виникали між різними фракціями, коли рішення стосувалися нагальних для життєдіяльності міста питань, ми знаходили точки порозуміння і приймали потрібні документи. Київрада сьогодні, мабуть, єдиний у державі орган місцевого самоврядування, що зміг в одній залі об’єднати всі політичні сили, навіть найбільш непримиренні. Я вважаю, зокрема і своїм досягненням, що БЮТ і Партія регіонів голосують разом у міській раді, незважаючи на таку запеклу боротьбу в парламенті.

— Вам вдалось об’єднати в єдиний ланцюжок різні фракції Київради, але доволі часто виникають непорозуміння в іншому ланцюжку, а саме Київрада — голови районних рад. А тому на місцях програм, які приймає міськрада, не виконують, вони стають неефективними. Як можна з’єднати ці ланки?
— Справді, це дуже актуальне і водночас дуже нелегке питання для міської влади. Я спробую змалювати ситуацію, що склалася сьогодні по лінії стосунків міської та районної влади.

У Києві десять районів, у кожному з яких є свій керівник. І парадоксальність ситуації полягає у тому, що на сьогодні голови районів фактично не підпорядковані міській владі. Більше того, вся ця колізія, на жаль, має не лише політичне підґрунтя, а й законодавчу легітимність. У Києві обставини склалися так, що голови райрад, які є за сумісництвом і головами районів, підтримують політичних опонентів міської влади. Вони здійснюють політику за принципом “що гірше в районі, то краще для них самих”. Адже це дає змогу в усьому звинувачувати лише міську владу. І саме це, на мою думку, породжує ситуацію, коли деякі керівники районів замість того, щоб ходити від двору до двору, лагодити ліфти й ремонтувати під’їзди, ходять телеефірами і витрачають кошти та зусилля на політичний піар.

Іншими словами, на районному рівні у нас виникла колективна безвідповідальність, породжена пропорційною системою виборів і прогалинами в законодавстві. Сьогодні керівники столичних районів де-факто не несуть жодної відповідальності ні перед виборцями — їх призначили на посади політики, ні перед міською владою — оскільки їй вони не підпорядковані. Як наслідок — немає елементарного управлінського порядку і можливості реалізовувати реформи й масштабні проекти міського значення.

Саме тому, на моє переконання, давно назріли — а тому мають бути прийняті якомога швидше — зміни до законодавства, які передбачатимуть, з одного боку, повернення (можливо, хоча б часткове) до мажоритарної системи виборів на місцях, а з іншого — підпорядкування районної влади у столиці міській. Я переконаний, що керівники районів просто зобов’язані нести відповідальність перед громадою, а не політиками за результати своєї роботи. Отже, лишається сподіватися, що наступні вибори до районних рад відбудуться з відповідними змінами у законодавстві.

— Завершилася четверта сесія Київради, закінчився календаний рік. Якими найвагомішими рішеннями міська рада може пишатися за цей період?
— Ухвалено багато важливих і соціально значущих рішень. Хочу наголосити, що протягом 18 пленарних засідань 2009 року Київська міська рада прийняла понад 2000 рішень. І це не просто статистика.

Було прийнято бюджет і Програму соціально-економічного розвитку Києва на 2009 рік. Вона передбачає розбудову та модернізацію міської інфраструктури, поліпшення інвестиційного і підприємницького клімату, надання соціальних пільг населенню, розвиток культури й спорту.
Ухвалено Стратегію розвитку підприємництва в столиці до 2015 року. Не вдаючись у подробиці, я лише зауважу, що цей документ передбачає збільшення кількості підприємців щороку на 10 відсотків, а також на 25 відсотків — надходження до бюджету.

Принциповим і важливим рішенням є прийняття Генплану міста до 2025. Ми комплексно підійшли до проблеми забудови столиці, змогли окреслити перспективи розвитку міста.

Дуже багато є суто соціальних рішень. Наприклад, прийнято програму “Шкільний автобус”, яка передбачає регулярне перевезення до місця навчання учнів, які проживають за межею пішохідної доступності. А це майже п’ять тисяч дітей.

Я згадав би також програму “Сім’я, діти, молодь Києва”. Вона має на меті зростання ролі сім’ї, удосконалення системи заходів запобігання насильству в родинах, виховання відповідального батьківства, забезпечення рівних можливостей у праві молоді на освіту і житло.

Столиця зробила вагомий крок на шляху до проведення фіналу Євро-2012, зокрема ми ухвалили концепцію розвитку екскурсійної діяльності.
Є рішення, які стосуються транспортної галузі. Це і запровадження безплатного проїзду в громадському транспорті для медиків, і виділення коштів на придбання 100 нових вагонів для метрополітену.

Також створено Київський міський центр дитячої нейрохірургії. Адже столиця — єдиний регіон України, який не мав власної нейрохірургічної служби.
Розпочато процес створення у Києві одного з найбільших центрів сучасного мистецтва в Європі.

Нам не вистачить інтерв’ю, щоб перелічити всі ті важливі для киян рішення. Одне лише позачергове засідання Київради у форматі “громадських слухань”, яке я вважаю безпрецедентним, може “потягнути” на окрему розмову.

— А в чому безпрецедентність згаданого засідання?
— Позачергове засідання 26 листопада — перше пленарне засідання у форматі “громадських слухань”. Тобто, всі питання приймали безпосередньо за участі представників ініціативних груп та громадських організацій.

Перше, що ми зробили,— це суттєво наблизилися до вирішення питання людей, які стали жертвами аферистів з “Еліта-центру” та інших. Влада знайшла спосіб закінчити будинки найвищого ступеня готовності. Їх здадуть в експлуатацію найближчим часом, продаж квартир дасть змогу спрямувати кошти на завершення будівництва інших об’єктів. І, повірте, цього рішення чекали сотні сімей, які вклали немалі гроші в будівництво і залишилися без житла.

Багато уваги на позачерговому засіданні було приділено і питанню, актуальному для всієї України,— питанню мешканців гуртожитків. Сотні тисяч людей по всій країні проживають у гуртожитках і опинилися під загрозою виселення через недосконалість законодавства. Щоб допомогти цим людям, Київрада звернулася з позовом до суду з проханням накласти мораторій на виселення. Також ми звернулися до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з пропозицією внести відповідні зміни до законодавства.

Показовим є той факт, що майже всі рішення позачергової сесії прийнято позитивно, їх підтримали всі фракції. Це свідчить про те, що депутати Київради розуміють важливість таких засідань.

Знаєте, скажу вам відверто, саме це засідання Київради я вважаю найвдалішим і найпліднішим за весь рік. Воно хоч і тривало до четвертої ранку, на час закриття я навіть не відчував втоми, бо був дуже задоволений результатом. Я певен, що нинішнього року ми обов’язково продовжимо таку практику.

Хочу запевнити всіх киян, що Київрада працювала і працюватиме для людей, а не для політиків. Побажаю всім у новому році достатку і благополуччя, а ми зі свого боку постараємося зробити все, щоб кожен столичний мешканець відчув, що влада турбується саме про нього.

Галина ПЕТРЕНКО,
Хрещатик

  Роздрукувати цей матеріал